ДО ПИТАННЯ РОЗРОБКИ СТИМУЛЮЮЧИХ МЕХАНІЗМІВ ДЛЯ НАДАННЯ КОМПЕНСАЦІЙ РОБОТОДАВЦЯМ, ЯКІ НАДАЮТЬ ДИСТАНЦІЙНУ (НАДОМНУ) РОБОТУ ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ

  • ЧЕРНЯТЕВИЧ Я. В.,
Ключові слова: особи з інвалідністю, дистанційна (на¬домна) праця, працевлаштування осіб з інвалідністю, сти¬мулюючі механізми.

Анотація

У статті розглянуто особливості працев­лаштування осіб з інвалідністю в Україні. Зокрема, серед основних проблем виділено: значно меншу соціалізацію осіб з інвалідністю в Україні порівняно з європейськими країнами, відсутність умов для пересування осіб з інва­лідністю за межами власного помешкання (облаштованих ліфтів, пандусів, спеціальних доріжок, місць у транспор­ті), небажання осіб з інвалідністю звертатися за допо­могою до органів державної влади, низька довіра до пред­ставників влади в державі, тривалий процес навчання та реабілітації осіб з інвалідністю, низька толерантність населення до осіб з інвалідністю. З’ясовано, що в Україні відсутні ефективні та дієві механізми працевлаштуван­ня осіб з інвалідністю, надання компенсаційної підтрим­ки роботодавцям, які надають дистанційну (надомну) роботу особам з інвалідністю. Встановлено, що відпо­відно до Закону України «Про зайнятість населення» ро­ботодавцю, що наймає на роботу особу з інвалідністю, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсу­ються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Запро­поновані механізми компенсаційної підтримки робото­давців, що наймають на роботу осіб з інвалідністю та створюють їм умови для дистанційної (надомної) праці: 1) використовуючи досвід європейських країн, беручи до уваги реформу децентралізації, пропонуємо частину ком­пенсаційних виплат роботодавцям делегувати органам місцевого самоуправління, територіальним громадам; 2) роботодавцям, що приймають на роботу осіб з інвалідніс­тю та допомагають їм вдома організувати робочий про­стір, держава може гарантувати надання різного роду пільг (здебільшого податкових), дотацій на виробництво товарів і реалізацію послуг; 3) роботодавцям, що мають у своєму штаті певну кількість осіб з інвалідністю (напри­клад не менше 30%), пропонуємо виплачувати щомісячні субсидії, розмір яких необхідно розраховувати, виходячи з економічної доцільності; 4) роботодавці, що сприяють професійній освіті осіб з інвалідністю або їх перепідго­товці, можуть отримувати часткову компенсацію ви­трат на навчання таких співробітників.

Біографія автора

ЧЕРНЯТЕВИЧ Я. В.,

к.е.н, доцент, головний науковий співробітник проблемної науково-дослідної лабораторії соціальних досліджень ринку праці, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості

України

Опубліковано
2021-03-10